Теорія прив’язаності та тип особистості: дослідження зв’язків

Цю статтю було автоматично перекладено ШІ. Переклад може містити помилки або незвичні формулювання. Оригінальна англійська версія доступна тут.

Чи доводилося вам ставити собі запитання: чому ви повторюєте одні й ті ж сценарії у романтичних стосунках, попри всі зусилля змінити це? Можливо, відповідь криється у захопливому перетині теорії прив’язаності та типів особистості.

Уявіть, що ваша особистість — це будинок: його фундамент створено генетикою й ранніми подіями, а кімнати формують унікальні риси характеру та вподобання. А тепер уявіть, що ваш стиль прив’язаності — це вхідні двері до цього будинку: саме через них ви впускаєте інших — або, іноді, тримаєте їх на відстані.

Теорія прив’язаності та тип особистості — це різні концепції, але вони часто переплітаються, впливаючи на нашу поведінку та вподобання у стосунках, особливо романтичних.

У цій статті ми поговоримо про теорію прив’язаності та її зв’язок із особистістю. Усвідомлення обох сторін дозволяє особисто зростати та будувати здоровіші стосунки. Можливо, вже до кінця статті у вас з’явиться новий погляд на себе. І, будемо сподіватися, ви зможете використати ці знання на свою користь.

Що таке теорія прив’язаності та які бувають стилі прив’язаності?

Вперше запропонована психологом Джоном Боулбі у 1950-х роках, теорія прив’язаності пояснює: саме наші перші стосунки з вихователями формують очікування, моделі поведінки й емоційні реакції у тісних зв’язках на все життя. Боулбі зробив висновок — зв’язки, які ми утворюємо з основними вихователями в дитинстві, визначають спосіб взаємодії з іншими: від дружби до романтичних стосунків.

Мері Ейнсворт — колега Боулбі, разом із аспіранткою Мері Мейн, розширили цю теорію завдяки знаменитому експерименту “Незнайома ситуація”. У цих дослідженнях спостерігали, як діти поводяться після короткого розлучення з мамою та возз’єднання з нею. Саме ці спостереження дозволили виділити чотири стилі прив’язаності: один із них є безпечним, три інші — небезпечними. І ці чотири стилі описують окремі моделі поведінки, як діти контактували з мамами — і ці моделі, як показали подальші дослідження, зберігаються й у дорослому віці:

1. Безпечна прив’язаність: Для цього стилю характерно, що діти впевнено досліджують світ, знаючи: завжди можна повернутися до надійного та турботливого вихователя. Дорослі з безпечною прив’язаністю комфортно ставляться до близькості, здатні будувати здорові, стабільні стосунки, мають позитивну думку про себе та інших, і зазвичай легко балансують між самостійністю й емоційною близькістю.
2. Тривожна або тривожно-залежна прив’язаність: Уявіть дитину, яка дуже засмучується, якщо лишається без дорослого, і довго не може заспокоїтися, навіть коли мама повертається. У дорослому віці така людина буде палко прагнути близькості, але також гостро боятись відчуження. У стосунках люди з тривожно-залежним стилем часто переживають через свою невпевненість і постійно шукають підтвердження й уваги з боку партнера.
3. Уникаюча або відсторонено-уникаюча прив’язаність: Деякі діти майже не хвилюються через розлуку з вихователем, а після повернення уникають контакту. Це перші ознаки відсторонено-уникаючого стилю. Дорослі з таким стилем більше цінують незалежність та самодостатність, ніж інтимність. Їм важко довіряти іншим, часто уникають глибоких зв’язків чи емоційної відкритості.
4. Дезорганізована або тривожно-уникаюча прив’язаність: Цей стиль поєднує риси тривожних і уникаючих моделей. Часто він формується у дітей, чиї вихователі забезпечують надзвичайно непослідовний догляд: в одному випадку на дитину чекає підтримка, а в іншому — біль і травма. Такі люди одночасно прагнуть близькості, але й бояться її, що викликає внутрішні протиріччя і непередбачувану поведінку у стосунках.

Взаємозв’язок стилів прив’язаності та особистості

А як поєднуються стилі прив’язаності з теорією особистості?

Перший досвід із вихователями може впливати на деякі риси особистості, але й природжений темперамент впливає на те, яку прив’язаність ми формуємо — безпечну чи небезпечну. Наприклад, дитина із самою по собі більш обережною чи чутливою натурою (ймовірно, Інтровертний чи Емоційний тип особистості) може бути більш схильна до небезпечної прив’язаності, якщо вихователь поводиться непослідовно. Натомість активна, ініціативна дитина (Екстравертний тип) може проявити більше стійкості до такої поведінки — навіть за подібних обставин вона ймовірніше виробить безпечний стиль прив’язаності.

Варто зазначити: певні риси особистості вважаються природженими та залишаються відносно стабільними впродовж життя. Ці основи нашого “я” — чи ми Інтровертні або Екстравертні, Логічні чи Емоційні тощо — рідко радикально змінюються. А от стилі прив’язаності більше залежать від життєвого досвіду, тож можуть з часом змінюватися, свідомо чи ні.

Стилі прив’язаності та риси особистості

І тут виникає головне питання: який стиль прив’язаності найімовірніше має кожен із 16 типів особистості?

Можливо, це розчарує, але правда така: немає прямого відповідника стилю прив’язаності до конкретного типу особистості. Втім, можна простежити цікаві зв’язки між стилями прив’язаності та окремими рисами особистості.

Безпечна прив’язаність

Цей стиль частіше зустрічається у людей, які демонструють впевненість та емоційну стабільність — а це вже своєрідний місточок до риси Впевнений. Самовпевнені люди зазвичай легше знаходять баланс між незалежністю й близькістю, ймовірно завдяки постійній вірі у себе.

І хоча цей зв’язок не є абсолютним, дослідження також свідчать: можлива кореляція між безпечною прив’язаністю, Екстраверсією та рисою Емоційний. Можливо, ті, хто активніше спрямований на зовнішній світ і тонко відчуває емоції, частіше виробляють безпечний стиль прив’язаності.

Тривожно-залежна прив’язаність

Такий стиль найчастіше проявляється у людей із зниженою впевненістю в собі, підвищеною емоційною чутливістю та сильним фокусом на міжособистісних стосунках. Це найбільш співвідноситься із рисами Неспокійний та Емоційний.

Незалежно від інших характеристик, Неспокійні типи частіше переживають сильні емоційні коливання та сумніви у собі. Так само особистості з рисою Емоційний схильні ставити почуття та гармонію у стосунках на перше місце, що може посилювати їхню турботу про емоційний стан партнера та стабільність взаємин.

В одному з наших опитувань — “Покладатися на інших” — ми запитали: “Чи часто ви боїтеся, що вас відкинуть інші люди?” Хоча це питання не стосується виключно романтичних стосунків, воно яскраво ілюструє, як ці дві риси впливають на відчуття безпеки в стосунках. Понад 87% Неспокійних особистостей і 82% Емоційних зізнаються, що страх відкидання для них цілком реальний, у порівнянні із 43% Впевнених та 55% Логічних типів.

Для наочності ознайомтеся з діаграмами нижче. Спершу побачите дані за Стратегіями. Порівняйте Інтровертних і Неспокійних Постійних вдосконалювачів (89% згоди) та Екстравертних і Неспокійних Соціальних залучених (83% згоди) з Інтровертними і Впевненими Впевненими індивідуалістами (46% згоди) і Екстравертними і Впевненими Майстрами у стосунках (37%). Різниця дійсно вражає: у Неспокійних стратегій позитивних відповідей на 44 пункти більше, ніж у Впевнених.

Друга діаграма показує відмінності серед чотирьох Ролей. Зауважте, що Analyst (усі з рисою Логічний) мають найнижчий рівень згоди — 56%. Натомість Diplomat (усі мають рису Емоційний) демонструють найвищу згоду — 82%, тобто різниця у 26 пунктів.

Відсторонено-уникаюча прив’язаність

Типи особистості, які надають перевагу логіці над емоціями й незалежності над взаємною залежністю, частіше формують відсторонено-уникаючий стиль прив’язаності, якщо їхній досвід підсилює ці природні нахили заради самозахисту. Наші дані вказують на чітку кореляцію між цим стилем, Інтроверсією та рисою Логічний.

Інтровертні люди часто гостро потребують особистого простору у стосунках, що іноді проявляється у прагненні дистанціюватися, коли стосунки стають надто інтенсивними. Логічні типи теж відомі прагненням до самостійності, часто ставлять самозабезпеченість вище за емоційну близькість і вразливість перед партнером.

У нашому опитуванні “Емоційна вразливість” ми ставили питання: “Коли ви ділитеся своєю вразливістю з кимось, чи відчуваєте більше полегшення чи тривогу?” Це питання не виключно про спілкування у парі, але дозволяє зрозуміти, яким типам складніше відкриватися емоційно.

Майже 67% Інтровертних повідомили, що після вразливості відчувають тривогу, тоді як серед Екстравертних цей показник — 48%.

Якщо ж звернути увагу на рису Логічний, то понад 71% таких типів відчувають тривогу, порівняно з трохи більше ніж 57% Емоційних.

Тривожно-уникаюча (дезорганізована) прив’язаність

Люди з цим стилем то прагнуть близькості, то уникають її, і їхні стосунки схожі на емоційні гойдалки. Це часто ставить партнера у стан розгубленості: іноді потрібна підтримка, іноді — простір. Часом людина стає вразливою й відкритою, але може повністю закритися для емоційної близькості.

Завдяки схильності до сумнівів у собі та емоційних коливань саме Неспокійні типи частіше набувають цього стилю. Їхні внутрішні конфлікти проявляються як “хвилясті” стосунки: водночас хочеться близькості, але складно прийняти цю потребу та не відштовхнути партнера.

Цікаво, що саме ця небезпечна прив’язаність по-різному проявляється залежно від рис особистості. Екстраверти шукають контакт, аби заспокоїти внутрішню тривогу, але можуть раптово відступати, якщо стосунки стають занадто глибокими. Інтроверти, навпаки, можуть давно мріяти про близький зв’язок, але їм важко підтримувати необхідну для цього вразливість.

Взаємодія рис Логічний і Емоційний теж додає складності цій прив’язаності. Люди з сильними Емоційними вподобаннями глибше відчувають емоції у стосунках, тому їхній потяг до близькості співіснує з гострим страхом її. Натомість Логічні типи схильні аналізувати свої емоції розумом — це може породжувати розрив між реальними потребами у близькості та вмінням їх виявити.

Який у мене стиль прив’язаності?

Знання про свій стиль прив’язаності — чудова точка старту для дослідження власних моделей поведінки у стосунках. Але як визначити його?

На щастя, іноді достатньо простої самоаналізу. Запрошуємо вас поміркувати над такими питаннями, аби простежити свої звички взаємодії у романтичних стосунках:

1. Чи комфортно вам проявляти емоційну близькість у стосунках? Ви легко ділитеся почуттями, чи зазвичай залишаєте їх при собі?
2. Чи часто хвилюєтеся, що партнер може піти від вас або недостатньо любить? Як ви переживаєте навіть короткі розлуки?
3. Чи легко вам покладатися на інших, чи надаєте перевагу самостійності? Як ви реагуєте, коли інші покладаються на вас?
4. Як ви реагуєте, якщо партнер потребує емоційної підтримки? Чи комфортно вам її надавати, чи це викликає тривогу?
5. Як ви справляєтеся з конфліктами у стосунках? Чи схильні ви вирішувати їх прямо—через дискусію? Чи надаєте перевагу спокійному, виваженому спілкуванню? А може, уникаєте складних питань, наприклад, беручи паузу чи надмірно поступаючись, щоб не засмучувати партнера?

Хоча немає офіційної діагностичної шкали за цими питаннями, радимо задуматися над відповідями й звірити їх із наведеними вище описами стилів прив’язаності. Який із них співпадає з вашими відповідями найбільше?

Якщо хочете отримати більш конкретний результат, відвідайте The Attachment Project, де можна пройти короткий тест і дізнатися свій ймовірний стиль прив’язаності. Проте пам’ятайте: не всі люди вписуються у чіткі рамки. Багато хто має риси відразу декількох стилів. Головне — не навісити на себе ярлик, а отримати інструмент для кращого розуміння своїх стосунків.

Чи можу я змінити свій стиль прив’язаності?

Добра новина — навіть якщо стиль прив’язаності небезпечний, це не вирок. Завдяки усвідомленості, зусиллям і підтримці стосунків (а, можливо, й терапії) цілком реально наблизитися до безпечного стилю.

Як це виглядає на практиці? Відповідь залежить від кожної людини, її партнера, культури і життєвих обставин, проте для орієнтиру скористаємося теорією особистості:

• Екстравертні типи можуть використати свою соціальну енергію, щоб ініціювати регулярні і змістовні розмови з партнером. Так вони навчаться відчувати себе комфортніше у більш глибоких зв’язках.
• Інтровертні можуть виділяти регулярний, захищений від відволікань час для спілкування з партнером, поступово навчаючись довіряти й розкриватися у спільному просторі стосунків.
• Логічні типи можуть вдатися до свого прагматизму — проаналізувати закономірності у стосунках і спільно напрацювати стратегії для подолання проблем взаємодії.
• Емоційні особистості здатні спрямовувати свою природну емпатію не лише на партнера, а й на себе самих — тоді їм буде легше визнавати власні почуття й виражати їх.
• Більш Впевнені типи можуть застосувати свою сміливість, щоб чітко й доброзичливо декларувати власні потреби та кордони, заохочуючи це й у партнері.
• Неспокійні особистості можуть спрямувати свою саморефлексію на відкриті розмови про почуття, проблеми й турботи — це разом із партнером допоможе усвідомити потенційно нездорові моделі й поступово перейти до більш підтримувальних і стійких стосунків.

Зміни — це процес, а не разова дія. Для тих, у кого стиль прив’язаності небезпечний, шлях до безпечності стане справжнім виходом із зони комфорту. До цього треба ставитися терпляче й із співчуттям до себе. Усвідомлення особистих схильностей допоможе краще орієнтуватися у цьому шляху самопізнання: ви зможете подолати свої слабкі сторони, використовуючи власні сильні риси.

Підсумки

Теорія прив’язаності й тип особистості — це два різних інструменти для розуміння себе й власних стосунків. Вони не дають відповіді на всі питання, але, обидва разом, додають цінної ясності до наших звичок і уподобань.

Коли ви розумієте свій стиль прив’язаності поруч із особистісними рисами, перед вами відкривається більш повна картина “я”. Це знання стає потужним каталізатором особистісного розвитку, допомагає краще долати труднощі у стосунках та будувати глибші та якісніші зв’язки з тими, кого ви справді цінуєте й любите. Неважливо, чи ваш стиль прив’язаності безпечний, чи ви схильні до тривожності або уникання: вміння помічати ці моделі дає вам силу діяти в парі більш усвідомлено та позитивно.

Що робити далі? Можливо, ви захочете обговорити ці теми з партнером чи довіреним другом. А може, просто уважніше поспостерігаєте за своїми поведінковими схемами. У будь-якому разі, ознайомтеся з наступними статтями нашого циклу — далі ми докладно розглянемо, як практично застосувати знання про особистість і стилі прив’язаності у романтичних стосунках:

• Як підтримати партнера з тривожно-залежною прив’язаністю: поради для всіх типів особистості
• Як підтримати партнера з відсторонено-уникаючою прив’язаністю: гайд з урахуванням особистості
• Як підтримати партнера з тривожно-уникаючою прив’язаністю: гайд з урахуванням особистості

І пам’ятайте: кожен крок до самопізнання, навіть найменший, — це вже успіх. Успіхів вам у власному зростанні й самоусвідомленні!

Додатково до читання

• Різні способи сказати “Я тебе люблю”: мова кохання й тип особистості
• Самовираження, особисті кордони й любов: сказати важливе у потрібний момент
• Як самому собі створювати перепони: внутрішні бар’єри для романтичного зв’язку у кожного типу особистості
• Перетворити романтику на глибоке кохання: поради для кожного типу особистості
• Зануртесь у власний шлях розвитку разом із нашим преміум-комплектом гідів та тестів для вашого типу особистості.